Біль

Ібупрофен — Має аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію. В обраній інструкції зазначено, що механізм повністю не з’ясований і може включати пригнічення синтезу простагландинів.

Гідрокодон / Ацетамінофен — Гідрокодон є повним опіоїдним агоністом із відносною селективністю до мю-рецептора. Хоча для його аналгезії немає визначеного ефекту стелі, дозування обмежують небажані ефекти з боку дихання та центральної нервової системи (ЦНС). Ацетамінофен має окрему аналгетичну дію, яка, ймовірно, залучає центральні шляхи; точний механізм не встановлено.

Оксикодон — Повний опіоїдний агоніст із відносною селективністю до мю-рецептора та аналгетичною активністю. Хоча визначеної стелі аналгезії немає, респіраторні побічні ефекти та побічні ефекти з боку центральної нервової системи обмежують дозу.

Аспірин — Пригнічує синтез простагландинів та агрегацію тромбоцитів шляхом ацетилювання циклооксигенази; незворотне інгібування тромбоцитарної ЦОГ-1 зменшує утворення тромбоксану A2.

Трамадол — Зв’язується з мю-опіоїдними рецепторами та слабко пригнічує зворотне захоплення норадреналіну й серотоніну; метаболіт M1 є потужнішим мю-агоністом.

Парацетамол (ацетамінофен) — Точний механізм не встановлено; вважають, що знеболювальний і жарознижувальний ефекти пов’язані переважно з центральною дією.

Напроксен — Має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Механізм вивчений не повністю, але включає інгібування ЦОГ-1 і ЦОГ-2; зменшення вироблення простагландинів може сприяти дії.

Оксикодон / Ацетамінофен — Оксикодон — повний опіоїдний агоніст із відносною селективністю до мю-рецептора; його знеболювальна дія пов’язана з опіоїдними рецепторами ЦНС. Хоча аналгезія не має фіксованої стелі, клінічне дозування обмежується токсичністю, зокрема пригніченням дихання та ЦНС. Знеболювальний механізм ацетамінофену не встановлено; припускають, що він пов’язаний із центральною дією.

Целекоксиб — Має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію; вважають, що механізм пов’язаний зі зниженням синтезу простагландинів, переважно через пригнічення ЦОГ-2.

Диклофенак — Має знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Механізм вивчений не повністю, але включає інгібування ЦОГ-1/ЦОГ-2 і зменшення синтезу простагландинів.

Диклофенак — Механізм остаточно не з’ясований, але включає інгібування ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Диклофенак пригнічує синтез простагландинів in vitro; зниження рівня периферичних простагландинів може сприяти його знеболювальній та протизапальній дії.

Парацетамол / Кодеїн — Кодеїн — агоніст мю-опіоїдних рецепторів зі слабшою спорідненістю до рецептора, ніж у морфіну. Знеболення може пояснюватися його перетворенням на морфін, але точний механізм невідомий. Знеболювальний механізм парацетамолу не встановлено; вважають, що він пов’язаний із центральними ефектами.

Буталбітал / Парацетамол / Кофеїн — Фіксована комбінація при головному болю напруги; роль кожного компонента вивчена не повністю.

Морфін — Повний агоніст опіоїдних рецепторів, відносно селективний до мю-рецепторів. Стелі для знеболення немає, але пригнічення дихання та ЦНС обмежує дозування; точний механізм знеболювальної дії невідомий.

Кеторолак — Анальгетик із групи НПЗП з не до кінця з’ясованим механізмом дії, який може бути пов’язаний з пригніченням простагландинсинтетази.

Лідокаїн — Місцевий анестетик амідного типу, який, як припускають, стабілізує мембрани нейронів, пригнічуючи іонні потоки, потрібні для виникнення та проведення імпульсів.

Кожен опис — рядок про механізм із навчальної картки препарату.

Найчастіше зазначено в картках цієї системи організму

Однаковий текст попередження в рамці: Напроксен, Целекоксиб

Пункт вважається спільним, лише якщо в обох картках його сформульовано однаково. Якщо пункту немає в картці, це не означає, що такий ефект ніколи не виникає.

Біль

Класи препаратів у цій системі організму

Нестероїдні протизапальні препарати

Опіоїдні анальгетики

Як діє кожен препарат

Найчастіше зазначено в картках цієї системи організму

Застосування

Часті побічні ефекти

Взаємодії

Попередження в рамці