Тест механізмів дії

Інгібітори АПФ · Лізиноприл: Інгібує ангіотензинперетворювальний фермент, блокуючи перетворення ангіотензину I на ангіотензин II та пригнічуючи ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Блокатори рецепторів ангіотензину II · Лозартан: Лозартан і його активний метаболіт блокують на рецепторі ангіотензину II його судинозвужувальну дію та дію, що стимулює секрецію альдостерону.

Бета-адреноблокатори · Метопролол: Бета-1-селективний (кардіоселективний) блокатор адренорецепторів без внутрішньої симпатоміметичної активності; за вищих рівнів також блокує бета-2-рецептори.

Дигідропіридинові блокатори кальцієвих каналів · Амлодипін: Дигідропіридиновий антагоніст кальцію, який пригнічує трансмембранне надходження іонів кальцію до гладких м’язів судин і серцевого м’яза.

Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази · Аторвастатин: Вибірково й конкурентно пригнічує ГМГ-КоА-редуктазу — ключовий фермент синтезу холестерину. У моделях на тваринах збільшення кількості печінкових рецепторів ЛПНЩ також сприяє захопленню та розщепленню ЛПНЩ.

Інгібітори протонної помпи · Омепразол: Заміщений бензімідазол, який інгібує H+/K+-АТФазу (протонну помпу) парієтальної клітини шлунка, блокуючи кінцевий етап секреції кислоти.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну · Сертралін: Посилює серотонінергічну активність у центральній нервовій системі, пригнічуючи зворотне захоплення серотоніну (5-HT) нейронами.

Інгібітори зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну · Дулоксетин: Точний механізм невідомий; припускають посилення серотонінергічної та норадренергічної активності в центральній нервовій системі.

Бензодіазепіни · Алпразолам: Зв’язується з бензодіазепіновою ділянкою рецепторів ГАМК-А, посилюючи синаптичне гальмування, опосередковане ГАМК.

Інгібітори SGLT2 · Емпагліфлозин: Інгібує нирковий SGLT2, знижуючи реабсорбцію глюкози та збільшуючи її виведення із сечею; також знижує реабсорбцію натрію та збільшує його доставлення до дистального канальця.

Інгібітори ДПП-4 · Ситагліптин: Інгібітор ДПП-4, який, як вважають, діє шляхом сповільнення інактивації інкретинів. Підвищує та подовжує рівні активних ГПП-1 і ГІП, які глюкозозалежно впливають на інсулін і глюкагон.

Агоністи рецепторів ГПП-1 · Семаглутид: Аналог ГПП-1, що вибірково зв’язується з рецептором ГПП-1 та активує його; зв’язування з альбуміном забезпечує тривалий період напіввиведення.

Інсуліни · Інсулін гларгін: Регулює обмін глюкози: стимулює її периферичне поглинання м’язами та жировою тканиною і пригнічує її утворення в печінці.

Агоністи рецепторів 5-HT1B/1D · Суматриптан: Припускають, що при мігрені він діє через агонізм 5-HT1B/1D на внутрішньочерепних судинах і чутливих нервах трійчастої системи, спричиняючи звуження краніальних судин та зменшення вивільнення прозапальних нейропептидів.

Прямі інгібітори фактора Xa · Апіксабан: Селективно інгібує вільний і зв’язаний із тромбом фактор Xa та протромбіназу незалежно від антитромбіну III; зменшує утворення тромбіну.

Нестероїдні протизапальні препарати · Ібупрофен: Має аналгетичну, жарознижувальну та протизапальну дію. В обраній інструкції зазначено, що механізм повністю не з’ясований і може включати пригнічення синтезу простагландинів.

Фторхінолонові антибактеріальні препарати · Ципрофлоксацин: Інгібує бактеріальну ДНК-гіразу (топоізомеразу II) і топоізомеразу IV, порушуючи процеси, необхідні для реплікації та підтримання бактеріальної ДНК.

Пеніцилінові антибактеріальні препарати · Амоксицилін: Порушує утворення клітинної стінки бактерій, знищуючи чутливі мікроорганізми під час їх активного розмноження.

Цефалоспоринові антибактеріальні препарати · Цефалексин: Порушує синтез клітинної стінки бактерій, чинячи бактерицидну дію на чутливі мікроорганізми.

Макролідні антибактеріальні препарати · Азитроміцин: Зв’язується з бактеріальною рибосомною субодиницею 50S і порушує синтез білка.

Петльові діуретики · Фуросемід: Пригнічує реабсорбцію натрію та хлору в петлі Генле, а також у проксимальних і дистальних канальцях.

Тіазидні й тіазидоподібні діуретики · Гідрохлоротіазид: Впливає на реабсорбцію електролітів у дистальних ниркових канальцях і збільшує виведення натрію та хлориду. У вибраній інструкції механізм його антигіпертензивної дії описано як невідомий.

Опіоїдні анальгетики · Оксикодон: Повний опіоїдний агоніст із відносною селективністю до мю-рецептора та аналгетичною активністю. Хоча визначеної стелі аналгезії немає, респіраторні побічні ефекти та побічні ефекти з боку центральної нервової системи обмежують дозу.

Антимускаринові препарати для сечового міхура · Оксибутинін: Розслаблює гладкі м’язи сечового міхура завдяки прямій спазмолітичній дії та пригніченню мускаринової дії ацетилхоліну.

Альфа-1-адреноблокатори · Тамсулозин: Блокує альфа-1-адренорецептори з вибірковістю до рецепторів передміхурової залози людини. Розслаблення гладких м’язів простати та шийки сечового міхура покращує відтік сечі й симптоми доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Інгібітори тромбоцитарних рецепторів P2Y12 · Клопідогрель: Проліки; активний метаболіт необоротно зв’язується з рецепторами P2Y12 до АДФ на тромбоцитах, пригнічуючи їх активацію та агрегацію.

Інгібітори 5-альфа-редуктази · Фінастерид: Конкурентний, специфічний інгібітор 5-альфа-редуктази II типу, який блокує перетворення тестостерону на ДГТ.

Агоністи дофамінових рецепторів · Ропінірол: Неерголіновий агоніст дофаміну; вважається, що він діє, стимулюючи D2-рецептори в хвостатому ядрі та шкаралупі.